- зацілілий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до заціліти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зацілілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заціпенілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
заціпенілий — рідко заці/плий, а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до заціпеніти, заціпнути. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
заціпенілість — лості, ж. Стан за знач. заціпенілий … Український тлумачний словник
заціпеніло — Присл. до заціпенілий … Український тлумачний словник
заціплий — див. заціпенілий … Український тлумачний словник
скам'янілий — рідше скамені/лий, а, е. 1) Який перетворився на камінь. || Який став твердим, наче камінь. || перен. Який зупинився в своєму розвитку, застиг у якій небудь формі: закостенілий. 2) перен. Який став нерухомим, завмер під впливом якого небудь… … Український тлумачний словник
похолоділий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до похолодіти. 2) у знач. прикм. Який похолодів, застиг (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.). 3) у знач. прикм., перен. Заціпенілий, завмерлий від сильного хвилювання, тяжких переживань … Український тлумачний словник
окам'янілий — рідко окамені/лий, а, е. 1) Який окам янів, став твердим, як камінь; який має вигляд і властивості каменя; скам янілий. 2) перен. Який став нерухомим, ніби завмер, заціпенів. Окам яніле обличчя. 3) перен. Який втратив здатність відчувати що… … Український тлумачний словник
закам'янілий — рідше закамені/лий, а, е. 1) Який закам янів, закаменів, став твердим, як камінь. 2) перен. Який став нерухомим, ніби завмер, заціпенів … Український тлумачний словник